Президент України Володимир Зеленський днями схвалив Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України. Це детальний документ, який розраховано на час до 27-го року.
Відповідний Указ від 11 травня 2023 року № 273/2023 набере чинності з дня його опублікування.
У своєму зверненні 11 травня Президент зазначив:
«Сьогодні схвалив комплексний стратегічний план реформування нашої системи правопорядку – усіх правоохоронних органів та прокуратури. Це детальний документ, який розраховано на час до 27-го року.
Якщо говорити просто, ми маємо забезпечити таку систему гарантування справедливості та правопорядку для нашої країни, яка відповідатиме й нашій меті швидкого вступу України у ЄС, – додаємо нашої готовності реалізувати цю мету, і, що не менш важливо, – гарантуємо ті основи нового суспільного договору, які очевидно окреслюються зараз при захисті нашої держави.
Кожен елемент державної системи – органи правопорядку передусім – мають працювати так, щоб люди реально відчували безпеку й захищеність, щоб люди реально відчували справедливість, щоб гарантувалося на рівні інституцій, на рівні повсякденної роботи тих, по кому люди судять про державу. Довіра в державі, довіра до держави формуються з довіри до тих, хто діє від імені держави. Правоохоронці, система прокуратури – ключові в цьому. Звичайно, разом з усіма іншими, хто працює в державному апараті».
Згідно з документом стратегічними пріоритетами визначено:
1. Дієвість і ефективність органів правопорядку та прокуратури як невід’ємної складової сектору безпеки і оборони, в межах якого вони забезпечують національну безпеку України, у тому числі громадські безпеку й порядок, протидіють злочинності з урахуванням стратегічних цілей та відповідно до стандартів прав людини і основоположних свобод, у тому числі із забезпеченням гендерної рівності.
2. Послідовну кримінальну політику, пріоритетом у якій є запобігання злочинності, невідворотність відповідальності, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення інтересів потерпілого.
3. Оперативність кримінального провадження з дотриманням міжнародних стандартів та принципу верховенства права.
4. Систему управління, орієнтовану на результат відповідно до встановлених пріоритетів.
5. Комплексну цифрову трансформацію.
6. Відкритість, прозорість, підзвітність і незалежність.
Зазначається, що Комплексний стратегічний план застосовується, зокрема, до органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Державної прикордонної служби, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Служби безпеки та Державної митної служби.
Детальний перелік завдань, заходів, якісних і кількісних показників, очікуваних результатів подальшого реформування органів правопорядку та прокуратури відображатиметься в плані заходів, затвердженому на виконання Комплексного стратегічного плану, що підлягає періодичній актуалізації.
Варто також зауважити, що у червні 2022 року Україна набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. З одного боку, цей статус вже дає низку переваг. Зокрема, ЄС показує свою готовність тісніше інтегрувати Україну в свої структури, допомогти відновитися після війни та досягти високих критеріїв членства в ЄС.
Водночас Єврокомісія дала Україні сім рекомендацій, виконання яких не прив’язане до вже ухваленого рішення, але від них залежать подальші етапи, пов’язані із членством у ЄС.
Серед них:
- Реформа добору суддів Конституційного суду
- Продовження судової реформи
- Антикорупція, включно з призначенням нових керівників САП і НАБУ
- Боротьба з відмиванням коштів та реформа системи органів правопорядку
- Втілення антиолігархічного закону
- Узгодження аудіовізуального законодавства з європейським
- Зміна законодавства про нацменшини.
Виконання приведених вище вимог Єврокомісії відкриє для України можливість початку переговорів про членство у ЄС.
Уже навесні Єврокомісія має опублкувати документ, у якому підіб’є підсумки того, наскільки Україна впоралась із домашнім завданням по усіх сімох пунктах, включно з антикорупційною реформою та реформою правоохоронних органів.
Реформа органів правопорядку, призначення директорів НАБУ і САП, підвищення якості досудових розслідувань – те, у чому передусім зацікавлені громадяни України. Саме ці кроки, з одного боку, допоможуть зменшити корупцію в Україні, а з іншого – збільшать шанси України на набуття офіційного статусу члена Євросоюзу.
Детальніше про хід виконання Україною рекомендацій Єврокомісії читайте у дослідженні Коаліції РПР.
Нагадуємо, як повідомлялося раніше, Передбачають “психологічне обстеження” – водіям готують серйозні новації: відомо, кого це стосується
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 14 травня – низка свят, пам’ятні дні та що не можна робити цієї неділі
ВАРТО ЗНАТИ: Залужний розповів, як трактує перемогу України
Підтримайте «НАШУ СПРАВУ», приєднуйтесь до нас у мережі — читайте цікаві новини на FACEBOOK, в TELEGRAM та ІNSTAGRAM